Intro: світ

Перший куплет:

Ширяє над водами дух, невидимий із глибини.

Там, на глибині, ще немає миру, немає війни,

немає кордонів, немає права, немає страхів.

І люди подібні до риб, до тіней і до птахів.

Ще немає любові, пристрасті і пітьми.

Ще привиди понад містом перебирать крильми.

Ще немає померлих, і всі, хто є, ще живі.

Цілий світ народжується у когось у голові.

Ще немає туману, паморозі і тепла.

Але є відчуття світла і відчуття житла,

відчуття місця, яке буде твоїм в утісі й біді.

Дух нашої радості розходиться колами по воді.

Приспів:

Світ починається там, де ти.

Світ створюється з чорноти.

Світ твориться з тих, хто є.

Вигадай сам собі ім‘я своє.

Смерть складається з наших життів.

Ти ж хотів цього, ти сам хотів.

Ти сам зійшов із цього човна.

Ти шукав справедливості? Це вона.

Другий куплет:

Дитина будує світ і підбирає всьому імена.

З’являється перша брама, перша вежа, перша стіна,

перший закон, перший апокриф, перша зима.

З‘являється перший відчай, з‘являється перша тюрма.

З‘являються перший сумнів і перша любов.

З‘являються дві жінки і їм тривожно обом,

тому що з‘являється той, хто розламає їхні серця.

І тоді вперше з‘являється відчуття кінця.

З‘являється відстань, в порту стоять кораблі.

З’являється відчуття вічності, з’являється край землі.

Світ такий досконалий, у ньому доречно все.

З‘являється хвиля, яка усе це знесе.