Порти

Перший куплет:

Добре спиться промисловим містам.

Країна закінчується там,

де степ перетворюється на поверхню,

зрозумілу китам.

Добре спиться тому, хто живий.

Пий цю воду - бери і пий.

Ось прокидається простір за містом -

ламаний, береговий.

Приспів:

Серед ночі, між темноти,

дихають важко порти,

і їх ніколи не оминути,

ніколи не обійти.

Довгі сутінки ці,

і замовкають гінці,

і рвано тягнеться побережжя,

ніби шрам на лиці.

Другий куплет:

Ти виїхала з цього боку землі.

Хто ти така тепер взагалі?

Хто на тебе чекає вдома,

у привокзальній імлі?

Дивний вміст жіночих валіз.

Смуток, як морок, у серце вліз.

Жити, щоб не боятись любові

і не соромитись сліз.