Діти і пси

Перший куплет:

Псячий нюх ловить незбагненне.

Це печаль і пам’ять полюють на мене.

Це півчі тиші такі голосисті.

Хто там залишився в залишеному місті?

Це залишилися діти, які співали.

Це залишились жінки, що ховались у підвали.

Це залишились святі, що зробились старими.

Це чекають світанку дерева і тварини.

Приспів:

В містах залишаються діти і пси,

як довгі стебла гіркої лози.

Прощення не буде - проси, не проси.

Блажен, хто родився в ці суворі часи.

Довгі перешепти в небесах.

Спаситель знається на травах і псах.

Хай ніколи не закінчиться впертість.

І хай не повернеться страх.

Другий куплет:

Сон нарешті приходить уранці.

Збираються біженці і вигнанці,

збираються утікачі і приблуди,

добрі люди, печальні люди.

Люди, що носять печаль, наче книгу.

Люди вітру, вогню і снігу.

Книга виговорена і невідома.

Люди, яких чекають удома.