Сатанище

Ми шукали собi дiм найкращий,

Десь до моря ближче,

Вистачило грошей лиш на хащi,

В селi Сатанище.

Свiй приватний до болота вихiд,

Стiни майже цiлi,

Всі сусiди мовчазнi та тихi,

У своїх могилах.

Та й до моря двадцять три години,

То не так далеко.

Борщевiк в городi в зрIcт людини,

На даху лелека.

Біля моря дискотеки й вiтер,

Та приїжджі з дiтьми,

В Сатанищi ж є гриби та квiти,

Фермери та вiдьми.

Фермери та вiдьми дивнi люди,

Друзi вже найкращi,

Вчора чилить їздили до пруду,

До села Таращiв.

Їздили до пруду,

До села Таращів,

Проїжжали також,

Плющів та Колбащів.

В селі Круті Роги,

З'їхали з дороги,

А в селі Чорні Глини,

Залишили машини.

В селі Саражинка,

Ворожка, стара жінка.

Пужайковим йшли пішки,

А потім бігли біжки.

В селі Синяково,

Не було нікого,

Бо сині всі потвори,

В селі Синешори.

Якщо гармонійна,

Твоя особистість,

Буде тобі добре,

В будь якому місці.

Якщо ти щасливий,

в селі Сатанище,

Нащо тобі віли,

Що до моря ближче.