Темрява

Я роблю крок чи два і темряви пляма сліпа,

Мене повністю поглинає.

Прощавайте, світла потоки,

Навіщо роблю ці кроки,

В мене відповіді немає.

Якщо ти теж хочеш увійти ,

То чимось собі посвіти,

Та рухайся обережно.

Бо глибокі криниці в тоннелях,

Та гострі фрагменти скелі,

Суворий ландшафт тутешній.

Темрява знає мене,

Вона обіймає мене,

Та ховає в своїх долонях.

Тепер я темрява теж,

Не поруш особистих меж,

Бо вона не любить сторонніх.

І ось я стою у пітьмі,

Тебе бачу, а ти мене ні,

Є в нас з темрявою секрети.

Знаю всі твої рухи я,

Промінь твого ліхтаря,

Мені показує де ти.

В темряві туга мине,

Темрява втішить мене,

Та сховає в своїх долонях.

Моїм ім'ям її клич,

Але в неї багато облич,

Дехто з них не любить сторонніх.

Є тут хтось, чи тобі здалось,

Хтось твого торкнувся волосся,

В підворотні, в кімнаті темній.

В кожній тіні стовпа чи стіни,

Можемо бути ми,

Всюди є тонелі підземні.

В темряві туга мине,

Темрява втішить мене,

Темрява знає мене,

Та ховає мене.

Якщо б я не співала,

Було б сумно тоді під землею,

Якщо б я не співала,

Сумно було б під землею,

І мелодія б ця не звучала,

Нескінченою петлею.