Lyrics

На мене тиснуть сумніви, прогресує божевілля.
Світ навколо чорний, аж ніяк не рожевіє.
Бо живий я, анестетики не діють, то вже мрія.
Десь наприкінці тунелю вогонь пекельний жевріє.
Це не просто. Ми - дрібні зерна робусти, нас закинули в ростер.
Видалено доступ до тих часів, коли не панував ще острах.
Стати канатоходцем у сьогоденні кожному довелося.
Цивілізація - дерево. Триває осінь.
Політики смикають смерть за коси.
Небо горітиме та невідомо, як довго триватиме цей досвід.
Вони вважають, що прах - це алмазний розсип.
Та злочинців видно, на балаклавах фосфор.
Скоро настане двадцять п'ятий рік.
Та зустрічати його не хочеться.
Темних думок утратив лік.
Сподіваюсь, це не пророчий стан.
Ну і ось підходить рік до кінця
Я так і не завершив справи, що собі обіцяв
Я встиг стати таким, як всі - кредит, робота, диплом
Вже не питають мене: "Ден, коли доробиш альбом?"
Ніколи!
Минулий баттл я з ганьбою програв
З похмілля знову мене укриє сором іспанський
Нехай моя кожна спроба буде повним провалом
Та Касл впертий мазафака, я так просто не здамся
Знову напролом, в мені тони злості, щоб пуститися берега
Мені не судилось летіти в космос та відкрити Америку
Дай мені мікрофон, потом, кров'ю і репом
Мені потрібен допінг, I need drugs як Uncle Howie та Necro
Злий, молодий, голодний, та усі уроки я на вус намотав
В їх колодах королі та дами, та усі вони підуть по руках
Довго лежав стиль на полиці, та я дістав його всім на благо
Прибирати МС - мій інстинкт убивці, я шлю всіх всіх опонентів нахуй, є, бой
Бездоганне тіло, Пірсинг на... Набухлих сосках
То п'яна Феміда з депутаткою в ліжку та з трусиками на очах
Поки Дід Мороз несе діткам подарунки у чорних мішках
Хотіли б ми, загорнувши душі у цилофані, принести їх дияволу
Але він категорично відповів і не глянувши: «Таку хуйню не приймаємо!»
Горілкова лоботомія, абортарій ідей у блювотні на підлозі
Та і хуй би з ними, бо вагітність та була, як здуття животів від запору
І на що я так довго стояв і глазів у вікна? Та там, нічого такого
Тут країна можливостей – скаже кожен патріот:
Тут на вулицях спокійно вдень вбили Фаріон.
Тут охоронці Тищенка пиздять ветеранів.
Тут Бойко герой України, а опзж ще в раді.
Беня й Дубінський помогли прийти до влади,
На знак вдяки цим двом повезло лиш сісти за ґрати.
Могло бути й гірше, іди запитай в Чиркова
Чому нині вже й цитати поза законами.
Мілей розігнав депутатів, його країна в плюсі,
Тут під егідою соросят людей пхають в бусік.
Усі забули про яйця, у депутатів вища зарплата,
Як Панас Мирний напишу: «Так оце та правда?!»
Скаржились коли був ковід чи був Порох,
Та Числобог показав, що тоді ще було не хуйово.
Тому мене марна надія вже не тішить,
Бо далі кожен рік у цій країні буде гіршим!..
Written by: Anton Tovstolytkin
instagramSharePathic_arrow_out