Відвернись

Відвернись Не дивись у вікно Сьогодні Боги – злі Сьогодні все одно Горить земля Стікає в наші рани Забудь про все Замовкли навіть хмари Хай земля горить Хай догорає мить Слави прийдешньої Слави майбутньої Обійми мене поселися буквами В голові моїй Ти залишся голосом По щокам стікають дрібниці хроносу Що їх попіл зробить відбитком вічності Обійми мене Хай в цій близькості вчений майбутнього всю любов побачить Хай жінки заплачуть коли будуть вести По місту нашому їм екскурсії Бо там будем ми Обійняті й нерозлучені Разом стиснуті запозичені З якоїсь картинки наче Обійми мене Ну що ти плачеш Ось вже тут вона заливає двері Підлогу Аж до самої стелі обійми мене Хай горять Помпеї Відвернись Не дивись у вікно Сьогодні Боги – злі Сьогодні все одно Горить земля Стікає в наші рани Горять Помпеї А з ними Pax Romana Відвернись Що Боги злі – то правда Це помста за владу За мир насаджений, за імперію Чому ми? Ти питаєш І рвеш артерії горла свого імперського А чому не ми спитаю я Хоч ще більш кепського часу для полеміки Не знайти історикам Ми тому що "ми" алегорія На всіх хто підтримує спалення Карфагену До тла ти розумієш? Таку систему підтримував прадід твій і можливо дід А Везувій погубить нас ми підемо за ними вслід Відвернись Не дивись в вікно Сьогодні Бóги – злі Сьогодні все одно Горить земля Стікає в наші рани Горять Помпеї І з ними Pax Romana