Самопотвор

Я Лежу На тобі Уламком крижини Стікаю у ніжні розломи тепла телпа тепла Хто з нас чиста вода? А хто бруднить всю цю глину? Стікаю у ніжні розломи тепла, тепла Губами репнутими навпіл сміюсь я ж живий Очами обвітренними та густими сльозами, кінець? Губами репнутими навпіл плюю в мутне скло Все що забуте того не було не було У гнилих запахах літа Розчинилась весна Змішалась з розтертою Усмішкою на сухих губах Юнака короля воїна Поховано у теплій тобі Юнака короля воїна Розчинено у теплій тобі Так боявся стати землею Так бажав бути зерном Стань моєю будь моєю Боровся.розтанув. Та все ж не тепло Я лежу На тобі Уламком крижини стікаю у ніжні розломи тепла телпа Хто з нас чиста вода? А хто бруднить всю цю глину? Стікаю у ніжні розломи тепла тепла Здається листя не стане сухим Здається завжди все буде таким Мокрим покритим болотом Лежатиму під ним А ти лежиш на мені Холодним і цвілим Сонцем вцілілим і все ж це не та сторона І все не на тій стороні