Танго Харків

Вечір, як довгий ковток

Скільки між нами в повітрі ниток

Скільки над нами зірок у гарячому небі

Місто птахів і пітьми

Вогонь вижирає панельні доми

Але ти вертаєшся і шепочеш вогневі

Дотик вогню, мов дотик руки

Все буде тепер навпаки

Але мені так бракує тебе, так бракує тебе такої

Нас так багато, нас тут залишилось двоє

І це місто між нами, ламане й вічне, наче хребет динозавра

Завтра побачимось, давай доживемо до завтра

Місто лежить поміж рік

Нам із тобою даровано лік

Темних шулік, що вгортаються в неба сувої

Але доки тебе стережу

Смерть не заступить за нашу межу

Смерть неможлива там, де лишаються двоє

Перші слова, як початок дощу

Як я тебе відпущу?

Але мені так бракує тебе, так бракує тебе такої

Нас так багато, нас тут залишилось двоє

І це місто між нами, ламане й вічне, наче хребет динозавра

Завтра побачимось, давай доживемо до завтра

Але мені так бракує тебе, так бракує тебе такої

Нас так багато, нас тут залишилось двоє

І це місто між нами, ламане й вічне, наче хребет динозавра

Завтра побачимось, давай доживемо до завтра