Щира жінка

Десь буде осiнь

Ранковий туман

Зорi зривають

Останнi cлова

Тiльки на серцi тавро

Зупиняє визнання

В собi тримаєш силою

Все, що до слiз турбує

Собi доводиш вiльна

І знову знову знову

Дорiкаєш собi

А ти цiлуй цiлуй дiтей

Як мiсяц свої зорi

А ти цiлуй життя мине

Розчиниться в просторi

A ти цiлуй цiлуй дiтей

Їх перше слово мама

Цiлуй та зупини цей час

Вони твiй образ та життєва драма

Щира жiнка повiр

Бог тебе не засудить

Якщо будеш за щастя

Ти боротись як звiр

За дiтей та їх простiр

Народила що в муках

Ти початок початкiв

Ти взiрець їхніх мрiй