Лебідка Біла

Сховалася тиша між травами,

Де вітер співає у схилах.

Торкнулася ночі губами ти,

у серденько двері відкрила.

Холоднії роси стирають сльози,

Про що зірки в ночі шептали.

Ти мовчала, а серце просило:

"Не йди,мені тебе мало"

Лебідка біла, ніжна, як ти,

Вкрала секрети у ночі весни.

Душа розквітне, як місяць мовчить,

Ти — моя зірка серед ночей світ.

Поділися зі мною видіннями,

Що у снах твоїх ніжно бриніли,

Як торкалася вітру долонями,

Як зірки тобі казку творили.

Розкажи мені сни, що ти бачила,

Коли вітер торкався обличчя.

Як у травах мовчання ховалося,

І світанок сплітався із ніччю.

Лебідка біла, ніжна, як ти,

Вкрала секрети у ночі весни.

Душа розквітне, як місяць мовчить,

Ти — моя зірка серед ночей світ.