Батьківщині

Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,

Як за днів дитинства, в кучерявій млі.

Вилітають ластівками стріли з лука,

Білі стріли літ.

Оси золоті в чарках троянд розквітлих,

Мокрі зорі куряться під сизий вечір.

Ще горить твоєї молодости світло,

Хоч новий десяток літ береш на плечі.

Слухай: Батьківщина свого сина кличе

найпростішим, неповторним, вічним словом.

У воді відбились зорі і обличчя,

кароокі люди і співуча мова.