Махнуть рукою

Махнуть рукою! Розіллять вино!

Хай крикне хтось — хай буде завірюха, —

Ах, як я хочу віднайти вікно

У сірім мурі одностайних рухів!

А в тім вікні нехай замерехтить

Чиєсь обличчя — вперте і сміливе,

Щоб знов життя — надовго чи на мить —

Розколихалось хвилею припливу.

Щоб погляд чийсь, мов трунок дорогий,

Переплеснувся найсвітлішим плином,

Де очі інших, очі ворогів

Не домішали яду чи полину.

І в душній залі буде знов рости

Така дитинна й божевільна мрія:

Що задля мене хтось зуміє йти

Крізь всі зневаги — так, як я умію!