Це ж було

Я під ТСР насипаю TGK і СВD в OCB

Сам в собі, поряд якісь тіпи

Продають один одному фіти.

Тож я собі піду, бо ці пси вулиці смішні, скубідубіду!

Ох уж ці проблеми реперські, ну їх в пизду!

Прогуляюся по Рейтерській, Киів — мій Кінгстон.

Його каміння між моїх ребер.

Так що вибачай Альберт, але я справжній Київстонер.

Як один одесит питаю «шо по репасю?».

Але відповідь невнятна, ніби читає Псюк.

Добре що хіп-хопчик захопив попсу.

Оп-оп, добре, що хіп-хоп показує навіть ЗСУ.

Контркультура радикальна, як партія Ляшка.

І свідомо проста, як його зачіска.

Вона соплива, як Гапчинська чи Скай.

Та повна нечисті.

В небі чистому видно дим.

То я косий підпалив і згадав себе малим.

Захожу в дім, а там голодні Кий, Щек і Хорив

Чекають поки Либідь сходить в магазин, а я такий їм:

Шалом! В цілому й загалом,

Це не індустрія, а село.

Грати у цю гру весело.

Хоч усе життя готовий, але виникає почуття, що це було вже.

Це ж було! Це ж було!

Хоч усе життя готовий, але виникає почуття, що це було вже.

Тук-тук! Хто там? Реліз, братан.

Клік на лінк в телеграм.

Ось відос під репост.

В інсту, тік-ток, ютуб, твіттер.

Список невичерпний, якщо хочеш заробити.

Наш світогляд формуються підсвідомо.

Суб’єктивний досвід — штука вельми гонорова.

Кому по приколу, коли те саме по колу.

Кому Комакома, кому Оля Полякова.

Чи кого там публікує comma, Безодня чи Слух?

Артист — заручник своєї аудиторії.

А в роніна нема хазяїна й мети, є тільки шлях.

Хоча цього недостатньо, як і нашої русофобії.

Талант не є гарантом, що у тебе розум Баха.

Мій емоційний стан — екзістаційний ахуй.

Продать останню рубаху, з‘їбать у Пакистан.

Я занадто втомлений мутант — старий росомаха.

Вхід у цей акаунт у змінному взутті.

Пароль: руханка на площі Конго.

В мене із запасом TGK та CBD

Так що це надовго.

Шалом! В цілому й загалом,

Це не індустрія, а село.

Грати у цю гру весело.

Хоч усе життя готовий, але виникає почуття, що це було вже.

Це ж було! Це ж було!

Хоч усе життя готовий, але виникає почуття, що це було вже.