Масаійойо

Її очі, о май гаш, я побачив теплі ночі – Джирилгач. Пиши потрачено.

Наче в мозок встановили патч, такий смачний.

Це для нас буде задачка. Маленька кава чи матча. Чи може коньяк?

Сердечко, як на секторі скаче. Як не писать про неї панчі? А ніяк.

Мрія плине наче кача. Її сміх за повітря легший — аміак.

Її дотик — афродізіак, спекотний африканський ранок.

Вона — фарба для життя. Я відчуваю себе Гойя, бо поряд зі мною.

Моя масаійойо, моя, моя, моя масаійойо,

Моє сонце, моє море, зоре моя.

Моя, моя масаійойо.

Просто будь поряд зі мною.

Це як її імейл. Діс вей май вей.

Рятувати євреїв — то у ней сімейне.

Тож я врятований еврей.

Вона моя Хава. Моя Сара. Моя Гала.

Моя ранкова кава. Моя сила, моя слабкість.

Моя альфа, моя бета, моя гамма. Наймажорніша гамма.

Підібрати ці слова занадто легко і непомірно важко.

Краще я піду скручу нам дві сіжки.

Ми сядем біля витяжки. Вона закине мені на коліна свої ніжки.

Я читатиму чергові дурацькі віршики.

Щоб побачить її посмішку знову.

Вона пахне стиглими вишнями. Вона пахне весною.

Моя масаійойо, моя, моя, моя масаійойо,

Моє сонце, моє море, зоре моя.

Моя, моя масаійойо.

Просто будь поряд зі мною.

Безкінечність Всесвіту в її очах

Горизонт подій, інші виміри.

Мене підхоплює бурхлива течія

І закидує у самий вирій.