Воїни Сонця

У лісосмузі окопалась дика чудь,нехай весь світ почує нашу лють,часом рани ниють та печуть.

Кругом вогонь горить,усе палає мамо,ми з братами тільки прямо.

Хурдига всюди чорний попіл роскида і тиші моїй Неньці в Дикім Полі вже нема.

Лягають сутінки щодень з свинцю й шрапнелі, не цікаво як живуті депутати пустомелі.

Орді не сила нас здолати-вбити,ми захищаємо не помремо будем жити.

Братику чекай,повернем своє обов'язково,сестру бережи як бережу я рідну мову.

З міноментів гатят без кінця і навіжено калатають тут сердця ,ми воїни сонця .

Шо ти малий чув за піхоту,ми ті самі дядьки які витравлять цю потвору.

Коли голодна свиня відкриє пащу,згадую ті слова,шо мовив мів пращур.

Нехай руки тримають міцно зброю,хай тремнять небеса,не дамо ми вам спокою

Жаги не втратили до волі.

Вогонь не згасне в нащім колі,будем боронити Україну,нащі крила збережуть родину.

Моя бригада,ДШВ 25 звільнемо землю від мокші й супостата .

Луганськ тримайся,ми вже близько!

На броні заряджене наше військо.

Ми сильні,ми здатні тебе захистити,в цьому сумніву немає.Мене ніхто не стримає,доки хтось дрімає.

Брат насипає з кулемета,підігріли

орку сраку з міномета, і це враже

вже прикмета,

Це є твій шлях останній до чорного

пакета.