Рідний край

Впевнений в собі як і в своїх побратимах,моя ненька-мій дракар на вітрилах.

Шепочуть в полі кулі,щось прекрасне приховав в баулі.

Час минає-проспівають тут зозулі.

Голос каже,будь жорсткіше,тому і маю мечь гостріший.Я із рода козаків-в бою буду найміцнішим

Мене ніколи не залишуть боги,чекаюсь тільки перемоги.

Подолаєм цю навалу-збережем країну,кров та вірність віддамо за родину.

Мій прапор посилаю гордо в небо,на моїх позиціях завжди темно,сестро не хвилюйся зберігай спокій,реве та стогне дніпр широкий.

Висточить сил шоб дойти додому,поранений шукаю шлях через втому.Не довіряй нікому.

Хай пощезне враг на Вкраїні,загартовні тому ми єдині,нас не подолати,настав час росплати

Русняя вам лишається горіти,гармааатаа дає на горіхи.

Кипить в дущі кров, збережу рідний край та залишу свою любов.

Буде боляче я стерплю,мало хто в мене вірив,тепер я ім не вірю.Мій кулак тягнеться до сонця,малята посміхаються в віконцях. Ворог не рахує втрати ніколи тут не мав мети програти. Завжди перщі наше гасло, памятай брате.

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна