Songteksten
у мої нещодавні тріщини
вливалась твоя невпевненість.
і м’язами розігрілими –
куди ти вліз?
у тіні ми засліплені,
і рівновага – не з наших рис.
проміння погляду простягни
і залишись…
ми маленькі тремтливі істоти,
що самі собі не належать,
скільки можна цієї скорботи?
коли – дихати легше?
ми маленькі тремтливі істоти,
я відмотую на початок,
не збагнемо нічого доти,
доки, впавши, не зможемо встати.
встати…
втомилась, що все в моїх руках,
що запал згас.
трималася і так, і сяк,
і вичерпалась…
я трималася і так…
трималася…
і вичерпалась.
ми маленькі тремтливі істоти,
що самі собі не належать,
скільки можна цієї скорботи?
коли – дихати легше?
ми маленькі тремтливі істоти,
я відмотую на початок,
не збагнемо нічого доти,
доки, впавши, не зможемо встати.
пам’ять зітреться,
я падаю вниз лицем,
сила не збереться,
як задзьобало мене це все...
ми маленькі тремтливі істоти,
я відмотую на початок,
не збагнемо нічого доти,
доки, впавши, не зможемо встати.
не збагнемо нічого доти…
не збагнемо…
доки, впавши, не зможемо встати.
ми маленькі тремтливі істоти,
що самі собі не належать,
скільки можна цієї скорботи?
коли – дихати легше?
ми маленькі тремтливі істоти,
я відмотую на початок,
не збагнемо нічого доти,
доки, впавши, не зможемо встати.
Written by: Osypenko Anastasiya
