Вітер на тополі всі гілки зламав
Він, як я, у долі щастя свого питав
У ставку – лілеї, у очах – любов
А десь там над нею зорі падають знов
Я й не знала та й
Палала, палала, палала
У моєму небі зірка
Падала, падала, падала
Та й казали люди гірко
Думала, думала, думала
Збережу своє кохання
Я кажу: Ти люби мене
Вперше, як востаннє
Ой, вітер, мій вітер, не ламай гілок
Бо вони ж як діти, скільки ж у них думок
У ставку лілеї день і ніч цвітуть
Буду я твоєю, тільки ж ти не забудь
Я й не знала, та й
Палала, палала, палала
У моєму небі зірка
Падала, падала, падала
Та й казали люди гірко
Думала, думала, думала
Збережу своє кохання
Я кажу: Ти люби мене
Вперше, як востаннє
Палала, палала, палала
У моєму небі зірка
Падала, падала, падала
Та й казали люди гірко
Думала, думала, думала
Збережу своє кохання
Я кажу: Ти люби мене
Вперше, як востаннє
Палала, палала, палала
У моєму небі зірка
Падала, падала, падала
Та й казали люди гірко
Думала, думала, думала
Збережу своє кохання
Я кажу: Ти люби мене
Вперше, як востаннє
Я кажу: Ти люби мене
Вперше, як востаннє
Палала, палала, палала
У моєму небі зірка
Падала, падала, падала
Та й казали люди гірко
Думала, думала, думала
Збережу своє кохання
Я кажу: Ти люби мене
Вперше, як востаннє
Я кажу: ви любіть мене
Вперше, як востаннє
