Вітер на тополі всі гілки зламав
Він, як я, у долі щастя свого питав
У ставку — лілеї, у очах — любов
А десь там, над нею, зорі падають знов
Я й не знала, та й
Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, та й казали люди "гірко"
Думала, думала, думала, збережу своє кохання
Я кажу: "Ти люби мене вперше як востаннє!"
Ой, вітер, мій вітер, не ламай гілок
Бо вони ж як діти, скільки ж у них думок
У ставку лілеї день і ніч цвітуть
Буду я твоєю, тільки ж ти не забудь
Я й не знала, та й
Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, та й казали люди "гірко"
Думала, думала, думала, збережу своє кохання
Я кажу: "Ти люби мене вперше як востаннє!"
Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, та й казали люди "гірко"
Думала, думала, думала, збережу своє кохання
Я кажу: "Ти люби мене вперше як востаннє!"
Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, та й казали люди "гірко"
Думала, думала, думала, збережу своє кохання
Я кажу: "Ти люби мене вперше як востаннє!"
Я кажу: "Ти люби мене вперше як востаннє!"
