Раз два три чотири
Раз два три чотири
Кожна спроба жити, а не бути
Ніби битий келих з кришталю
Я щоразу п'ю з нього отруту
Згадуючи все, що так люблю
Серце пропуска удари, ниє
Болем консервованих бажань
Мій кришталь - це бите скло надії
Часом перетворене на жаль
Заспівай забуту колискову
У тіні днів
Сон мине і я прокинусь знову
Плекати гнів
Я малюю незворотність часу
В календарі
Ріжуть груди тягарі-прикраси
Пестячи гнів
Сонце зле випалю
Аби сліпнув, дивлячись вперед
Сяйвом кінострічки знову сниться
Зникнення безжалісних перерв
В пазлах пам'яті блукають інші
В пошуках загублених облич
Б'є годинник у могутній тиші
Зловісно повторюючи клич
Заспівай забуту колискову
У тіні днів
Сон мине і я прокинусь знову
Плекати гнів
Я малюю незворотність часу
В календарі
Ріжуть груди тягарі-прикраси
Пестячи гнів
