Стій, стій, стій, моє загублене літо, море і квіти
Теплі вечірні прогулянки в липні
Мрії обернулися в попіл, в квартири — окопи
Підло брехали усі гороскопи
Дні в'яжуть стрічкой похмурість з порожніх вулиць
Теплих зустрічей, що не відбулись
Тінь закриває плечима сяйво вечірнє
Ти зникло, та, мабуть, на це є причини
Навкруги зворотній цвіт, сірі хмари сіють дим
Я пишу тобі: "Привіт! Якщо можеш, то не йди"
Але знаю, що дарма відправляю ці листи
Я віддав усе, що мав, та чекаю знов весни
Шлях (шлях, шлях) поміж бетону й металу, валізи, вокзали
Хмари і блискавки, що нас вітали
Цвіт щастя, мов падіння зірки, з'явився і зникне
Відправивши поштой пусті фотознімки
Сни, в них ти з'являєшся знову: в палаючих дровах
Сонячних пляжах, відвертих розмовах
Ти підеш, залишив відкрите віконце і вітер
Прощавай, любе загублене літо
Навкруги зворотній цвіт, сірі хмари сіють дим
Я пишу тобі: "Привіт! Якщо можеш, то не йди"
Але знаю, що дарма відправляю ці листи
Я віддав усе, що мав, та чекаю знов весни
Я віддав усе, що мав, та чекаю знов весни
