Про що ти плачеш моя рідна
Моя ніжна мово
Невже ти чула їхні кроки, знала гріхну змову
Я не боялась, бо любов забрала крила страху
А твоя правда, моя віра були мені дахом
Душа каралась
Але голос не втрачає силу
Я все життя кричу і вчу яка ти в нас красива
Я б рада більше, але чуєш стихнув крик зозулі
Та знай- любов до тебе не зупинить жодна куля
Не дивися на мене-
Я не крикну Тривога
Рушай небо на мене!
Я навідаю Бога!
Відбери мені мову
На камінні площадки
Та я буду кричати
Голосами нащадків!
Не плач за мною, я не стихну
Як не стихне Мова
Ти ж тільки там її люби
Плекай вкраїнське слово
Не забувай, вона не засіб
А твоє коріння
Твій вірний спосіб, прорости
Через сухе каміння
Лиши на згадку добре слово
Оберемок квітів
Пообіцяй що нашу мову
Та й почують в світі!
Пообіцяй, що берегтимеш
Її як зіницю
Бо бачить Бог, між нами є різниця
Не дивися на мене-
Я не крикну Тривога
Рушай небо на мене!
Я навідаю Бога!
Відбери мені мову
На камінні площадки
Та я буду кричати
Голосами нащадків!
Живе мова!
Живе слово!
Живе мова!
На весь Всесвіт кричати
Голосами Нащадків!
