Верхній кутик
Жовте сонце
В нижньому- моє ім'я
А по центру незнайомці-
З підписом Моя сім'я
Диво-пляма сіро- чорна-
Мій уявний пес Дружок
Ніби все це було вчора
Та малюнок мій пожовк
Перший день літа
Значить я в школу не прокидаюся
Перша любов, сьогодні я
Комусь у ній зізнаюся
Перший далекий другий дім
Третій десяток років
Ніби лелека вдаль від зим
Віддаляюсь від перших кроків
Мама, візьми мене туди
Де я зовсім малий, де поряд ти завжди
Де кличеш з балкону: Йди їсти додому!
І я неслухняно вертаюсь додому
Мама, візьми мене туди!
Я сподівався, і чекав
Все тільки починається!
А час сміявся і втікав
Більше не повертається
Знову летить кудись життя
Забирає старі мости
Знову спішить кудись, а я,-
Я не хочу так швидко йти!
Мама, візьми мене туди
Де я зовсім малий, де поряд ти завжди
Де кличеш з балкону: Йди їсти додому!
І я неслухняно вертаюсь додому
Мама, візьми мене туди!
Верхній кутик жовте сонце
Нерозбірливе ім'я
Чудернацькі незнайомці-
Намальована сім'я
У старенькому альбомі
Ну і я вже сивий сам
Задивляюсь на балкони
Ти ж покличеш мене, мам?
