Я мацаю рими немов груди всіх твоїх наречених
Так чемно видам я харизму в фільмах з Міккельсеном
Чим вмажимось сьогодні прозою чи віршем
Твоя обачність до себе мене сьогодні дуже тішить
Відповідальністью відмажеться наша реалність
Куди не треба не втручай свій допитливий клюв
Ти не государь ти сам собі натякав
Невпевнено керуєш змістом бо ти бездар знай
Кожному своє і духовність і мрії
Діставшки згорстку зілля я надихаюсь на риму
Комусь золота мішок комусь ковток свободи в клітках
Недовподоби реп? Да мені так похуй на плітки дядь
І не дарма бо я знав переміни будуть для нас
??? знову час підтримав скорше баланс
Душа залатана нитками в цих поранених кімнатах
Про суцільну залежність краще тобі не знати брате
В мініатюрних стінах де розмалював своє життя
Сходи до іншої кімнати щоб взяти яскравих фарб
Бо життя наше прекрасне поміж поранених кімнат
Поміж поранених кімнат
Якщо нема терпіти сил я віддам тобі свої
Краще глибока кома ніж ломаючі тіло кістки
Нащо ти тікаєш якщо воно всередині
Тут як палаючі мости кінці з кінцями зведені
Сон тікає від очей як вата від хлопків
Нахуй пару шрамів краще тища синяків
Один хуй мільйон чи два ваших голосів
Коли роти заповнюють сотні зламаних зубів
Все чорніє як екран душу в целофан
Не знаю чи прокинувся чи це самообман
Хрещатик тісна річка в нас в під'їзді океан
Обвести навколо пальця і пройти через туман
З очима в глибині ти вбитий чи розбитий
Промінь світла змушує думки топити
І якщо мене накриє я був повністю відкритий
На паранойї на десять замків зачинитись
Квартира біль то може ти і рана
Бачу сонця захід хоча зустрічаю ранок
Найдовша доба та я терплю її знущання
Повільно згасає моє тяжке дихання
Тіло в болоті та очі ще бачать зірки
Один раз можна це просто тупі казки
І хвилина в цій кімнаті наче навіки
Вікна на клітку закриті двері я і чотири стіни
Район патрулюєм тільки по ночам
Зранку страх в очах сонце сховалось по домах
Ризик є завжди та ти мовчав
Просто це комусь набридло не звертай уваги якщо хтось кричав
