Ти живеш чи просто отримуєш досвід
Іноді труднощі бісять як незапрошені гості
Промокла дома постіль і всі нарікання лише
З ціллю залякати як холостий постріл
Соціум ковтає наосліп
Всі ці відносини перегризені кістки
Хтось перекручує чутки п'ятий день поспіль
Забувши про потреби ковиряючись в носі
Життя лишає тільки шрами синяки
Коли все що є згадати це розписані поверхи і стіни
Прокурені під'їзди лиши рамки для картин
Самий теплий світер той що віддала ти
Так іноді важко не злитись в цьому потоці
Де всім треба побільше і найоб на кожному кроці
Тебе кинуть за грам найближчі дивлячись в очі
Навіть ті хто був поруч у повні ломкою ночі
Ці люди як поверхи один на одного схожі
Тільки дай їм що хочуть вони відразу будуть поруч
Я й не думав що страшно дивитись в болю повні очі
Якщо нема плеча поруч то тримайся за поручень
І варяться шрами на малому вогні
Синяки товчуться з ними і на тій же плиті
Хуй дізнаєшся насправді що у них на меті
Тільки моргни а вони вже блядь по кожній стіні
Та проходить життя вже не штиняє кімната
Матір'ю коханий син тепер лише з автоматом
Є ті кому минуле не згадати без страху
І якщо час не лікує будем просто чекати
Затягни добряче шнурки на тактичному взутті
Як струни на гітарі потім все передивись
Яку мелодію взяти, яка свобода на смак
Чи заряджати набої, патрон робитиме такт
І може це недарма душа приймала удар
Але на тілі все одно лишались шрами
Кого раніше не знав тепер для тебе як брат
Життя лишає синці але вони зійдуть як завжди
Хто зна куди як не крути
Хтось формує фундамент, хтось спалює мости
Це той самий момент який цінуємо ми
І цю історію ми робимо тут з вами
Копаючись у голові ти не ховай свої думки
Чекаючи години дві ти зрозумів
Що ти це ти
Залишити по собі хоч якісь сліди
За перебільшенням любові не залишилась пустота
І не з проста думки зійшли на причал
Ейфорія як завжди надходить вечорами
Ця мелодія і атмосфера як бальзам на душу
Він нашої ідеї не відмовиш і не змусиш
