Осінь

Рік готувався її зустріти Вона не пробачить мої помилки Я вже відчуваю в п'янкому повітрі Її тихий шепіт та дотики У неї є влада, вона змінить устрій Веселість хлоп'ячу сховає в скриню Над містом повиснувши попілом густим У серце ввійде почуттями в'язкими Осінь очікувано Сховає за ґрати Тепло й безтурботність Дістану вино І буду чекати Поки не скінчиться Осінь Осінь знає мене Вже довгі роки Від мізків до серця Коли все мине І навіть коли Я залишусь один Вона повернеться У нас своя мова, та свій тип відносин Вона ледь торкнеться, проходячи повз Безжалісно любить мене дивна осінь Тому знов дарує ці зливи й мороз У сутінках ранніх шукатиме спокій Закутавшись в сиві тумани й дощі І зрештой розчиниться в річці глибокій Залишившись тільки рядками віршів Осінь очікувано Сховає за ґрати Тепло й безтурботність Дістану вино І буду чекати Поки не скінчиться Осінь Осінь знає мене Вже довгі роки Від мізків до серця Коли все мине І навіть коли Я залишусь один Вона повернеться