У твоїх обіймах

Не стріляй, прошу Я зараз не озброєна Душа моя оголена Як квітка на вітру Не стріляй, прошу В тобі бачу не воїна А свого коханого В чиї руки я впаду У твоїх обіймах я Відчуваю знов, що жива! У твоїх обіймах я - Квітка, що нарешті розцвіла! Я тану... У твоїх обіймах я Знову стала, як колись була! У твоїх обіймах я Шепочу лише твоє ім'я Коханий! Не стріляй, прошу Бо серце й так поранене Коли ти залишив мене Слідами на снігу Не стріляй, прошу Словами, ніби кулями У тіло моє з шрамами Без одягу й страху У твоїх обіймах я Відчуваю знов, що жива! У твоїх обіймах я - Квітка, що нарешті розцвіла! Я тану... У твоїх обіймах я Знову стала, як колись була! У твоїх обіймах я Шепочу лише твоє ім'я Коханий! Коханий! У твоїх обіймах я Відчуваю знов, що жива! У твоїх обіймах я - Квітка, що нарешті розцвіла! Я тану... У твоїх обіймах я Знову стала, як колись була! У твоїх обіймах я Шепочу лише твоє ім'я Коханий!