Без тебе

Ти прийдеш світанком до мене По росі із п'янкого туману Ми скупаємо в промені щастя Наші душі, як в океані Не забув знаю і не забудеш Як дощі цілували сліди Як нам падали зорі в долоні І як все згубив, раптом, ти Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю Тебе щодня, щоночі так не вистачає! Мені без тебе самотньо і так погано буває! Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає Зігрівались обіймами літа Босоніж від дощу утікали Від недобрих очей ми з тобою Як на крилах, в небо злітали Я від долі натомість ніколи Не чекала дарунків небес Лиш благала невпинно від зради Захистити мене і тебе Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю Тебе щодня, щоночі так не вистачає! Мені без тебе самотньо і так погано буває! Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю Тебе щодня, щоночі так не вистачає! Мені без тебе самотньо і так погано буває! Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю Тебе щодня, щоночі так не вистачає! Мені без тебе самотньо і так погано буває! Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає