2023

Викинути з пам'яті дві тисячі двадцять другий рік

Хочу я, як той поганий хіт

Просто стерти все із пам'яті

Повернутися в колишній світ!

Не хочу я боятися, що упаде ракета

Хочу відчувати хоча б вдома безпеку

Не хочу жити я минулим і майбутнім

Літати в мріях чи відчувати ностальгії сутність

Хочу відчувати я підлогу під ногами

І розуміти, що стою на ній я прямо зараз

Але поки я сиджу у космокораблі

І лечу подалі від Землі...

Дві тисячі дев'ятнадцятий - депресія пів року

Дві тисячі двадцяятий - ковіду пандемія

Двадцять перший рік - половина друзів звалила

В двадцять другому війна життя заполонила

Що подарує двадцять третій рік - не знаю

Але все далі від Землі я відлітаю

Лечу в безкрайній Всесвіт я в своєму кораблі

І відлітаю далі й далі від Землі

Не хочу я летіти - хочу залишитись

До ковіду, до війни - у школі, у дитинстві!

Я пишу цю пісню і не знаю навіщо -

Нема в мене майбутнього, немає й дитинства!

Як важко відмовлятись від колишнього життя

Та не підвладна мені часу течія!

Тому сиджу спокійно я в своєму кораблі

І відлітаю все ж подалі від Землі!