Кров кольору пелюсток

малюємо собі сни нам стелю тінять гілки якщо живий, увімкни хочу бути як ти слайдиш по моїй шиї на біди байдуже то відстій володієм мовою своїх тіл спалимо все на тлі є походу заблукав, ти мене проведи Щось запитаю, а ти промовчиш лапаємо бед тріп нам аби разом колихатись в петлі хата втримала пам'ять На Декарта зализуєм рани футиристика за парканом старий львів, новий світанок повітря лиш на ковток цього не вистачить на нас двох я поділюсь з тобою поділюсь з тобою кров кольору пелюсток повітря лиш на ковток цього не вистачить на нас двох я поділюсь з тобою, поділюсь з тобою нехай так і буде сьогодні того нам не буде достатньо попросим продовження завтра щось кинемо смерті на бартер Нехай всі дерева розквітнуть на віки щоб циклів не було ніколи щоб сльози солодкі були аж настільки щоб на них довкола зліталися бджоли зміни мене в корінь щоб виросло дерево, кремезне дерево моїх історій зміни мене в корінь щоб було так весело навіть коли, не весело зовсім збери мене в промінь засвіти людям щоб очі сліпило я хочу так сильно щоб мене накрило твоїм тілом мурахи по спинах ти мені приснилась малюємо сни запізнились, запасні ти піді мною, ми голосні ляжем на землю, розтопимо сніг тисячі років мотаємо знову петляємо колом бодай би я зміг пригадати уривки минулого хай догорає світ у вогні я поділюсь з тобою поділюсь з тобою кров кольору пелюсток повітря лиш на ковток цього не вистачить на нас двох я поділюсь з тобою поділюсь з тобою кров кольору пелюсток повітря лиш на ковток цього не вистачить на нас двох я поділюсь з тобою, поділюсь з тобою кров кольору пелюсток повітря лиш на ковток цього не вистачить на нас двох я поділюсь з тобою поділюсь з тобою кров кольору пелюсток повітря лиш на ковток цього не вистачить на нас двох я поділюсь з тобою, поділюсь з тобою