Буде завтра

Твої мурахи вже живуть на мені Не вірю в рай, щоби спокутувать гріхи Почую голос твій, забуду чого сумний Мій одяг пахне тобою, я в ньому млію Ми змокнемо разом в зливу Чи я себе переміг сьогодні Надто не важливо, зовсім Ціную мить Моя тужлива осінь, мені засипе запитань Що буде зі мною завтра? Буде завтра Що буде зі мною То чи кава чи сніданок? Що буде зі мною завтра? Буде завтра Може ми з тобою не дочекалися світанок Що буде зі мною завтра? Буде завтра Що буде зі мною То чи кава чи сніданок? Що буде зі мною завтра? Буде завтра Може ми з тобою не дочекалися світанок Я без пам'яті від дощових днів Я тут би й спав цілими днями Відкладаючи будення на потім Моє блаженство не в нотах Мої гроші не в крипті Ми з тобою любились, ще коли Жили у злиднях Ти світиш Повіє вітер, здує літер з голови Скільки я випив літер Не забув для чого живий Наголо роздягнувшись Чи зовсім збритись в нуль А коли Не даю собі місця Наче той пес що всюди скулить Як ти мене терпиш досі Я мов осінній день весь рік Нюхаю твоє волосся Високий замок, вулиця снів Буває важко, але зажди Щоразу кращі, хоч і не здатні Відчути різницю Тривалий час наш вбивця Ти спиш а я думаю Що буде зі мною завтра? Буде завтра (що?) Що буде зі мною То чи кава чи сніданок? Що буде зі мною завтра? Буде завтра (що?) Може ми з тобою не дочекалися світанок Що буде зі мною завтра? Буде завтра Що буде зі мною То чи кава чи сніданок? Що буде зі мною завтра? Буде завтра Може ми з тобою не дочекалися світанок Що буде зі мною завтра? Буде завтра Що буде зі мною То чи кава чи сніданок? Що буде зі мною завтра? Буде завтра Може ми з тобою не дочекалися світанок Твої мурахи вже живуть на мені Не вірю в рай, щоби спокутувать гріхи Почую голос твій, забуду чого сумний Мій одяг пахне тобою, я в ньому млію Ми змокнемо разом в зливу Чи я себе переміг сьогодні Надто не важливо, зовсім Ціную мить Моя тужлива осінь Мені засипе запитань Що буде зі мною завтра?