Скайвокер

Ти моя ностальгія, моє джерело натхнення

Я можу тепер лише на папері

Собі в цьому зізнатись на самоті

Якось це, сука боляче, і не справедливо

Як з нами могло все настільни бездарно програтись?

Мені б хотілось поряд з тобою прокинутись

Набридло вже з іншими пити холодну каву

Так сумно мені без твоїх обіймів

Блін

Ти такий величезний натовп в моїй душі

Ти стадіон, що мені підспівує

І без тебе я ніби поранений птах

Без пісні вранішньої

Просто не можу прокинутись

І більше не можу співати

Де ти? Чи ти взагали нормально?

Я все ж хвилююсь за тебе

І навіть не можу спитати нікого

Чи ти в Україні?

Чи десь мочиш підарів там

Де нема покриття наших операторів

Де нема покриття, немає рідної мови

Нема рідних літер на вивісках

Ти ніби десь в Терра Інкогніта

Ти ніби зникаєш

І я не можу тобі написати чи додзвонитись

Та навіть якщо б могла, я не буду більше

Просто в нас навіть на рідній землі

Немає ніяких шансів

Така наша доля

Ти можеш від чогось втекти

Але не можеш сховатись

Скільки музики є

Та вона без тебе пуста

Якщо я не чую твій голос

Втрачаю почуття

Почуття такту

Доросле життя - це життя за правилами

Ніхто вже не буде зважати на твої почуття

В мене враження, ніби я тут маленька дівча

у громадському транспорті

Водій п'яний, всім один на одного начхати

Ніхто не знає куди нас несе

І де наступна зупинка

У мене єдине питання

Навіщо це все?

Ти мене посадив

Ти мене посадив і сказав

Ти маєш вийти у іншому місті й почати нове життя

Набив мене на своєму ребрі чорно-білими фарбами

Воно так і є

Ти мій особистий Дарт Вейдер

Який захищав мене і розкрив мені справжнє лице

Це була сповідь

Ми вдвох були поза законом

Але наші темні сторони винайшли світло

Вони засяяли

Ніби все зло, що з нами трапилось

Втратило силу і нам не треба було більше захищатись

Скільки музики є

Та вона без тебе пуста

Якщо я не чую твій голос

Втрачаю почуття

Почуття такту