Фоловер

Сьогодні я трохи лірична

Знов на кухні пишу тексти

Поки там смажиться хліб

Випалюю все що лишалося довго нестерпним

На аркушах, як на снігу лишаю за собою сліди

Це тобі знайомо

Бо ти за мною слідкуєш в інстаграмі вже рік

Вікна забиті фанерою, у кімнаті складена зброя

Нас привезли вам щось заспівати

Та ви більше хотіли поспати

И це нормално, брате, в тебе адський труд

Я не буду перед тобою щось зображати

Мені важливо просто подякувати

І, головне для нас всіх, людиною лишатись

Який би треш в країні не відбувався

У цілому світі

Обираю твій кітель

Щоб під ним зігрітись

Щоби не загубитись

Ми з тобою тут відкрили друге коло

І як відчуття?

Чесно, я навіть не уявляла

Що це наскільки затягнеться

Тепер ти знаєш більше, ніж моя сестра

Ти знаєш дохуя

Це як в дитинстві, пам'ятаєш?

Був якийсь друг з листування

Який жив у штаті Алабама

А я в шахтарському районі

Зелені абрикоси зривала

Отак і в нас з тобою зараз

Та різниця, що ми зовсім поряд були

В українських містах

І якщо б не війна, то ми з тобою

Мабуть ніколи так і не зустрілися

Якщо б ти не служив

А я не волонтерила

Ніколи б не пересіклись в тій хатині десь у єбєнях

Тільки ти, а не американський друг

Тепер в шахтарському районі захищає моє життя

Так тепер мені не зрозуміло, як це скласти

Отака маячня

Я довго вже не плачу, а от ти написав

І я знову розридалася

Чекаю на тебе з війни

Як ми з тобою домовлялися

І мені тут своє життя жити

Стати більш зубатою

Брати своє і ще якось себе не втратити

Все було б добре

Якщо б не була в тебе так закохана, блядь

У цілому світі

Обираю твій кітель

Щоб під ним зігрітись

Щоби не загубитись