Файна та мала з села

Пролітають ночі-дні,

Пройде ця ніч я знов без сна.

В моїй голові засіла,

Поселилася вона.

Звідки ти така взялась,

Звідки ти така прийшла?

Ніжна, дивовижна

Дівчина із села.

Але файна та мала з села

Від неї кругом їде голова.

Вона вже з розуму мене звела

І весь мій спокій забрала.

А я шукав, та більше не знайду

Уже такої, як вона.

І лиш тобі одній таке скажу

Що ти любов одна моя.

Як я маю підійти,

Що ж я маю їй сказати,

Щоб мені вдалось якось

Її причарувати?

Куплю квітів я букет

Та й до неї у село.

Буду тішитись, як-ну

Лиш би мені із нею повезло

Але файна та мала з села

Від неї кругом їде голова.

Вона вже з розуму мене звела

І весь мій спокій забрала.

А я шукав, та більше не знайду

Уже такої, як вона.

І лиш тобі одній таке скажу

Що ти любов одна моя.