Лютий не минає

Відколи, відколи я тебе не бачу,

Я не сміюся і не плачу,

Я просто проживаю день і ніч.

Відколи мені не вистачає світла,

Я вчуся бути всім привітним,

Але не помічаючи облич.

Немов пливу до берега в підводному човні.

А лютий не минає, не минає, не минає,

І берега немає, все немає і немає.

І де би взяти приводів тримати "хвіст трубою",

Коли ми не з тобою, коли ми не з тобою.

Відколи мене лякають феєрверки,

Лягаю спати крок до смерті,

І сорок років до твоїх обійм.

Ти знаєш, ти знаєш я тебе чекаю,

по міліметрах підпливаю,

І посміхаюсь навіть через біль.

І все пливу до берега в підводному човні.

А лютий не минає, не минає, не минає,

І берега немає, все немає і немає.

І де би взяти приводів тримати "хвіст трубою",

Коли ми не з тобою, коли ми не з тобою.

А лютий не минає, не минає, не минає,

І берега немає, все немає і немає.

І де би взяти приводів тримати "хвіст трубою",

Коли ми не з тобою, коли ми не з тобою.

А лютий, все минає і минає, і минає,

І берега немає все немає, і немає.

І ти єдиний привід мій тримати "хвіст трубою",

Відколи ми з тобою, відколи ми з тобою.

Коли ми з тобою.

Відколи ми з тобою.

Коли ми не з тобою .