Самогоночка

Має цукор Україна.

Мені море по коліна,

Як горілку п'ємо з кумом,

То у клубі, то під клубом...

– Ти ж горілки нализався,

Та в болоті прокидався,

Коли ж я тебе знайшла,

То додому привела.

А само... само... самогоночка...

А завтра вранці зійде сонечко,

Будете з кумом напиватися,

А за сніданком – похмелятися.

– Як горілки я нап'юся,

То, до муру притулюся.

В калабані буду спати,

Чи в картоплі у Кіндрата...

– Прийшов п'яний ти додому,

Я чекала, з макогоном;

А ти ж заливаєш очі,

Зранку пив би, і – до ночі.

А само... само... самогоночка...

А ти дешевша за казьоночку, –

Як добре з кумом ми набралися,

Ми напилися й наспівалися.

– Голова болить до ранку,

Без чарки нема сніданку.

Ти не зраджуєш ніколи,

Ти смачніша за ром колу.

– Без горілки нема діла,

Самогон – велика сила.

Ти горілку любиш дуже,

Ти ж до неї не байдужий.

А, само... само... самогоночка...

А завтра вранці вийде сонечко.

Ти у кущах будеш валятися...

А зранку знову – похмелятися.

– Запалю собі цигарку

І візьму я в руки чарку.

– Знову з кумом ти бухаєш,

А казав, – мене кохаєш.

Самогонку дуже любим,

Знову, рідну, пити будем;

На хрестинах, на весіллі, –

Ну а завтра в нас похмілля.

А, само... само... самогоночка,

А ти ще краща за казьоночку.

Сьогодні з кумом ви набралися,

І напилися, й наспівалися.

В нас багата кожна хата

І у будні і у свята.

– Сало є і огірочки,

Сядем з кумом ми в садочку.

– Вам із кумом пити досить,

Бо ж кохання душа просить,

Скільки ж можна напиватись?!.

Йдемо, любий, вже кохатись.

А само... само... самогоночка,

А на світанку встане сонечко,

Сьогодні п'ємо і кохаємось,

А завтра вранці – похмеляємось.