Сивина в бороду

Наш Іван взяв стакан... щедро наливає...

А Петро – донжуан, він усе гуляє.

Козаки всі його звуть, – ой Гуляй ти наш Гуляй, –

Кінь стоїть, воли ревуть... Петро з дівчиною – у гай.

Гуляй, козаче, змолоду, сій своє добро,

Сивина – в бороду, біс – в ребро.

Гуляй, козаче, змолоду, ой гуляй, Петро,

Сивина в бороду, біс в ребро.

Молодиці не дають Гуляєві спати,

Петро правильний козак, хоче він гуляти.

Він не журиться ніколи й весело співає,

Бо коханок півсела вже на старість має.

Гуляй, козаче, змолоду, що б там не було, –

Ой, гуляй, го́род, гуляй село.

Гуляй, козаче, змолоду, ти гуляй, Петро,

Сивина в бороду, біс в ребро.

Лисий вже і без зубів, а гуляти хоче,

З молодицями Гуляй – з ранку й до півночі.

Кінь пасеться біля річки, а Петро гуляє...

Накохавшись, нагулявшись, тихо промовляє:

Гуляй, козаче, змолоду, сій своє добро...

Сивина – в бороду, біс – в ребро.

Гуляй, козаче, змолоду, ой гуляй, Петро,

Сивина в бороду, біс в ребро.

Кицька вкрала ковбасу й рибу доїдає,

Петро вдома не ночує, до ранку гуляє.

Гостра шабля – на стіні, на столі – чарчи́на...

А Гуля́я все кохає молода дівчи́на.

Гуляй, козаче, змолоду, що б там не було, –

Ой, гуляй, місто, гуляй село.

Гуляй, козаче, змолоду... Ой, гуляй, Петро,

Сивина в бороду, біс в ребро.

Гуляй, козаче, змолоду, що б там не було, –

Ой, гуляй, місто, гуляй село.

Гуляй, козаче, змолоду... Ой, гуляй, Петро,

Сивина в бороду, біс в ребро.

Сивина в бороду, біс в ребро.