Всесвіт, чуєш?

Коли закінчаться слова

Ти спробуй малювати зорі

Маленькі крапочки мов долі

Які на небо піднялись

Коли зда'ється, що дива

Більше не зайдуть в твої двері

Натисни паузу і тихо

В куточку свічку запали

І попроси у тої свічки

Яка заплаче замість тебе

Щоб всі, хто полетів на небо

У спокої себе знайшли

Коли сповільниться буття

Піди у річки попросити

Щоб матері і їхні діти

Страху не знали за життя

Та річка прийме твої думи

І віднесе за сотні миль

Та змиє хвилею стрімкою

Біль