Монолог

Щовечора, в одну й ту саму годину

В моїй голові починається зворотний відлік

Я рахую години, хвилини, секунди до Він подзвонить

 Сьогодні він точно подзвонить

 

Хвилини хвилини хвилини

Повзуть наче змії в піску

Ковтками малими малими

Спиваю тривогу гірку

 

Молюся молюся молюся

За тебе я навіть уві сні

Боюся, ну звісно боюся

Тривогу ховаю в пісні

 

 Дзвінок. Два слова. Я живий!

Відпустка. Мить. І знову в бій

Хай сили в лютій боротьбі

Моя любов додасть тобі

 

За рани, біль, руїни, кров

Шматуй, коси їх знов і знов!

Хай сили в лютій боротьбі

Моя любов додасть тобі

 

Хвилини короткі хвилини

Зв'язок нетривкий, ти мовчиш

Коханий, єдиний, єдиний

Мовчання болить і гірчить

 

Ти не дозволиш собі здатися

Доки в твоїй рідній Україні триває цей всратий

Влаштований руснею апокаліпсис

 

І коли ти втомлюєшся чекати, гарувати, діяти, усміхатися і бути бадьорою

Чекати, гарувати, діяти, усміхатися і бути бадьорою, єдине що тебе тримає це віра

 

Дзвінок. Два слова. Я живий!

Відпустка. Мить. І знову в бій

Хай сили в лютій боротьбі

Моя любов додасть тобі

 

За рани, біль, руїни, кров

Шматуй, коси їх знов і знов!

Хай сили в лютій боротьбі

Моя любов додасть тобі

 

Хвилини, хвилини, хвилини, хвилини

Коханий єдиний, єдиний, єдиний