Назад

Та знову зриває голову осінь

Не уявляю, як без тебе жив досі

Ти

Мене навчила не дивитись назад

Памʼятаю старий дім, візерунки на вікні

Світ ловив мене, та не зумів зловити навіть тінь

Впізнаєш, хто на біті?

В голосі відтінки пʼяної вишні

Автопортрет знову плаче, не знаючи як так вийшло

Відшукай мене між рядків, у мові

За яку платимо кровʼю

Кинути реп я б не хотів, та як треба, Дана

I love you

Тіки не злись, тобі цей лист, підписаний з любовʼю

Як впаде останній атом, тато прийде за тобою

Востаннє тобою напитись Дана, так я б не хотів

Завжди б на тебе дивитись лише в одному з світів

Час летів, від пелюшок до вінця подвійне сальто

З думкою в польоті залишатись для тебе базальтом

А взамін, я ніби Санта, якщо вдома - це вже свято

Піксель на фото заважає розпізнати тата

Свист заважає чути, дим заважає бачити

Плюю на риму, і на все, спробуй мене пробачити

Ти

Та знову зриває голову осінь

Не уявляю, як без тебе жив досі

Ти

Мене навчила не дивитись назад

Памятаю старий дім і молодими батьків

Рік 99-ий, де лиш обрій майорів

Я посеред цих кольорів

Загубив ніби своє власне серце

Дана вибач, що ти не проживеш зі мною все це

Не питай чому, я й сам не знаю, життя - решето

Тато лізе до небес, а десь там вище дно

Переверни поближче до себе його, знищи зло

Я чекатиму там тебе, на щиті чи зі щитом

Запамʼятай мене усміхненим на фото в рамці

Там де твій великий палець краще, ніж роки овацій

Твої танці, я на колінах у всіх можливих сенсах

Живіт мами пульсує, Боже, що несеться

Я хочу дати все тобі, всього, до останнього дня

Бо просто дати життя, це так собі досягнення

І коли осяде мла, я обійму тебе під ніжний вітер

Тато тебе обожнює, й залишить все це поміж літер

Тобі

Знову зриває

Та знову зриває голову осінь

Не уявляю, як без тебе жив досі

Ти

Мене навчила не дивитись назад