Косів

Поміж гори у долині розквітає Косів.

Лине Слава Україні в краї стоголосім.

Тут від смутку певно зовсім вже не буде сліду.

Я до тебе, милий Косів з Києва приїду..

Щодня в думках до тебе повертаюся назад.

Куди б не завели мене дороги.

Там Гук мене чекає, прикарпатський водоспад.

І лагідної Рибниці пороги.

Косів -місто магічної сили,

Незрівнянний, заквітчаний край.

Прикарпатські вершини і схили.

І чарівний, смерековий рай.

Ви такого не бачили досі,

Тут гостинний вам кожен поріг.

Я приїду до тебе, мій Косів.

Обійму щирих друзів своїх.

На Косівськім базарі розмаїття дивина.

У витворах майстрів душа народна.

Пройдусь по санаторію, зверну на Ірчана.

Гостей привітно зустрічає Смодна.

Приспів.

У снах своїх до тебе повертаюсь кожну мить.

У радості і у сумну годину.

Нехай Господь покровом милий Косів захистить.

І захищає рідну Україну.

Косів -місто магічної сили,

Незрівнянний, заквітчаний край.

Прикарпатські вершини і схили.

І чарівний, смерековий рай.

Ви такого не бачили досі,

Тут гостинний вам кожен поріг.

Я приїду до тебе, мій Косів.

Обійму щирих друзів своїх.