Songteksten

Роки летять і діти виростають.
Спішать цей світ широкий полонити.
Та вдома нас завжди батьки чекають.
Для них ми будем безкінечно діти.
І хай життя веде незнаними шляхами,
Та часто сниться батьківський поріг.
Там троянди пахнуть під вікном у мами.
Як мого дитинства світлий оберіг.
Матінко моя, милая лебідко,
Ти пробач, що я до тебе приїжджаю рідко.
Тягне у село та незрима сила.
Я про тебе й тата часто Господа просила.
Щоб він дарував многа літ без болю.
Щоб щастило вам на життєвім полі.
Ми всі тепер заручники полону.
Життя для нас комедія і драма.
Беремо в руки трубку телефону.
Шукаєм в абонентах слово "мама".
І все ж для мене завжди є святиня
Той світ, де мама в школу провела.
Там мене чекає вічна берегиня,
У квітучім раю хата край села.
Матінко моя, милая лебідко,
Ти пробач, що я до тебе приїжджаю рідко.
Тягне у село та незрима сила.
Я про тебе й тата часто Господа просила.
Щоб він дарував многа літ без болю.
Щоб щастило вам на життєвім полі.
Written by: Тетяна Юдіна
instagramSharePathic_arrow_out