Багато кого не побачу

Я багато кого вже ніколи в житті не побачу,

Не почую я навіть їх голос, такий нині світ…

Пам’ятаю про всіх, зичу віри надії й удачі…

І у грудях навічно живе закарбований слід…

Хтось поїхав далеко, собі кращу там долю шукати,

Хтось тут досі живе, та для мене помер назавжди

Хтось від кулі ворожої згинув, або ж від гармати

Кожен з них залишив слід у серці моїм на віки…

Україна моя у вогні, немов Фенікс палає,

Та ми знаємо наш споконвічно проторений шлях

Ми відродимось знову і сонце свободи засяє,

Волі паростки зійдуть на наших широких ланах.

Розповість хтось що з дому поїхав бо втратив надію,

Він в безпеці живе там, де вибухи тільки в кіно…

Я послухавши це, лише тихо за них порадію,

Закриваючи щільно від світла в кімнаті вікно…

Знов стирени гудуть мповіщають що обстріл почнеться

Чути гуркіт ракет що над нами у небі летять

Ми лиш молимо Бога і просимо щиро від серця

Нехай всі завойовники наші у пеклі згорять.

Україна моя у вогні, немов Фенікс палає,

Та ми знаємо наш споконвічно проторений шлях

Ми відродимось знову і сонце свободи засяє,

Волі паростки зійдуть на наших широких ланах.

Україна моя у вогні, немов Фенікс палає,

Та ми знаємо наш споконвічно проторений шлях

Ми відродимось знову і сонце свободи засяє,

Волі паростки зійдуть на наших широких ланах.

Україна моя у вогні…