Тривога

Я бачу зараз мирне небо над головою

Лелеки, чайки, гуси, ключами артпростір

Сумної ночі не ходити в гості

Починається артобстріл

Тривога, не повітряна

Вона біль мого життя, вона щем мого життя

Тривога, не повітряна

Ці ракети не привітні для

Для невинного дитя

Не жаль мені і бруду, я скореним не буду

Я відчуваю серцем цю війну

Закриті оченята, додому кличе мати

Я відчуваю серцем ту весну

Тривога, не повітряна

Вона біль мого життя, щем мого життя

Тривога, не повітряна

Ці ракети не привітні для

Для невинного дитя

Дитя подорослішало, пішло в школу

В школу життя до своїх знайомих

Де забуті істини, колискові

Обстріл, знову і знову

Теплі краї, де пташок немає

Крім снарядів та куль ніхто не літає

Замість ангелів стріл, замість слова "любов"

Обстріл, знов і знов

Тривога, не повітряна

Вона біль мого життя, щем мого життя

Тривога, не повітряна

Ці ракети не привітні для

Для невинного дитя