Медалі

Дивний світ людей зазирає з гаманця, вони прикидаються

Золото блищить в очах

В рідних на вустах всі мої медалі, ордена

Тенета кохання створені для нас, але не їх час

Мало нам на смак, темряви скуштовано за так

Аби показати всім хто ти є

Шрами, пошматована душа

Вдача, до тебе не зайшла, поки ти не на те витріщався

Ні, мені не треба ні умінь ваших, ні порад

Лиш ти, ти моя радість і моя печаль

Ти мій смуток, ти моя медаль

Але якби ти знала люба

Як мені мало тут

Тепла твого тіла

Коли навколо бруд

Як би тебе там не носило

І як би душу не різало

Пірнай у мене знов, пірнай у мене знов

Адже це є любов

Любов

Рани гояться вдвічі швидше

Хіба я винен в тому, що мені потрібно більше?

А за вікном монітори, крадькома спостерігають за тобою, і за мною

В кого яка доля

Як ти не ховай, золото душі, очі на балконах, очі на спині

Зажди, застривай, знайди її, у темряві

Ні, мені не треба ні умінь ваших, ні порад

Лиш ти, ти моя радість і моя печаль

Ти мій смуток, ти моя медаль

Але якби ти знала люба

Як мені мало тут

Тепла твого тіла

Коли навколо бруд

Як би тебе там не носило

І як би душу не різало

Пірнай у мене знов, пірнай у мене знов

Адже це є любов

Любов

Любов