Дорога

За що взагалі вибачатись да

Ти моя муза та - моя біда

Мов я біда, мов ти до дна

Допивала мою сутність і не бачиш дна

І не бачиш моїх сил, моїх крил

Я просто їх поміж строк лишив

Поміж бітом там перед сном

Відчував себе злим в тримай дим

І тримався Даня на морально-ділових

Ти тримала мене думала я псих

Ти тривала стала - я тривалий став

Був стриманий до болю але вже згорав.. Але вже згорав..

Сум, страх, біль - дорога внікуди

Твої очі є рятунок ниряю туди

Нема біди якщо поряд рідні здорові

Тоді всі дні немов різнокольорові

Сум, страх, біль - дорога внікуди

Твої очі є рятунок ниряю туди

Нема біди якщо поряд рідні здорові

Тоді всі дні немов різнокольорові

Давай не шукати ідеалів

Давай прагнути до того, йти

І скільки по життю буде провалів -

Через подібне зможете себе знайти

Давай майбутнє не чекати

Давай сьогодні, зараз жити

Собі по-перше не брехати

По-друге іншим правду говорити

Нащо взагалі ті розмови так?

Нащо взагалі всі ті вчинки?

В cІty виросли бетонні коробки з дитинства

В сіті потрапили коли інтернет (бл..ь) з’явився

По-правді ні, поправ чи ні

Нас виховали мами але росли у дворі

Рослинними шляхами йшли

Але тоді зелені тропи якось обійшли

Якось увійшли у життя доросле швидко

Дякую батькам за виховання за себе не бридко

Задумався, як все давно було

Робити висновки - чоловіче ремесло

Робити правильно, старший братик підмічав

Різницю в вісім років ніколи не замічав

Вбирали в себе, все краще з «Ю»

Людей я розумію - але хамства не прийму