Зоряне

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Я стояла навпроти тебе, а ти не підійшов

Бо не знайшов мене

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Ти стояла навпроти мене, а я не підійшов

Бо не знайшов тебе

Привіт, ти, тепер для мене весь світ

Ми поглядом зустрілись на пероні

Твоя сумна душа, мої щасливі очі

Останнім часом такі прохолодні ночі

Все було не цікаво, і було не до того

Просто жили собі два паралельні світи

Твоя сумна душа, мої щасливі очі

Останнім часом такі прохолодні ночі

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Я стояла навпроти тебе, а ти не підійшов

Бо не знайшов мене

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Ти стояла навпроти мене, а я не підійшов

Бо не знайшов тебе

Якось так у людей буває, що вони на одному дивані

Але порізно їхні думки, але порізно їхні шляхи

Якось так у людей буває, що їх відстані розділяють, але знаєш назавжди вони

Скоро зійдуться і їхні човни

І коли я в режимі тиші, то про тебе лиш мої вірші

Хай пробачить мене Всевишній

Я стаю тільки гірший, глибше

Все віддав би щоб бути поруч

Руйнував колись все власноруч

Я шукав лиш твою любов, але так її не знайшов

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Я стояла навпроти тебе, а ти не підійшов

Бо не знайшов мене

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Ти стояла навпроти мене, а я не підійшов

Бо не знайшов тебе

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Я стояла навпроти тебе, а ти не підійшов

Бо не знайшов мене

Я памʼятаю, яке зоряне було небо

Ти стояла навпроти мене, а я не підійшов

Бо не знайшов тебе

Ти не підійшов

Я не підійшов

Бо не знайшов мене

Ти не підійшов

Я не підійшов

Бо не знайшов мене

Бо не знайшов тебе