Між рядками

Скільки треба страху пережити

Скільки вже було пострілів в скроню

Скільки слів довелося спалити

Що приречені на заборону

Скільки сліз довелося пролити

Скільки душ віддали все, що мали

Ті, хто знав як насправді любити

Досі мовлять до нас між рядками

Що залишити по собі зможеш

Що забути, а що справді варте

Чи покинеш з пустими руками

Чи посієш, що зійде з роками

Не зважай якщо довгу дорогу

Доведеться топтати стежками

В яку ціну далася свобода

Тим, хто мовить до нас між рядками

Як поміж диких вітрів не загасили вогонь

На перехресті світів не залишилися осторонь

Поміж чужих голосів, напівзабутим спогадом

Довго лунатимуть їхні слова

Десь поміж світлом і мороком

Зім’ятий записник, обірваний фінал

Обвуглений сірник, «Жовтневого» підвал

Скільки треба страху пережити

Скільки вже було пострілів в скроню

Скільки слів довелося спалити

Що приречені на заборону

Скільки сліз довелося пролити

Скільки душ віддали все, що мали

Ті, хто знав як насправді любити

Досі мовлять до нас між рядками

Що залишити по собі зможеш

Що забути, а що справді варте

Чи покинеш з пустими руками

Чи посієш, що зійде з роками

Не зважай якщо довгу дорогу

Доведеться топтати стежками

В яку ціну далася свобода

Тим, хто мовить до нас між рядками