Без тебе мій дім

Занадто пізно для слів

Та й наодинці мовчати слід

Все неодмінно мине

Лише для мене це цілий світ

Але без тебе мій дім став невимовно пустим

Холодна клітка зі скла і бетону

Не знав як легко стати чужим

І не лишити після себе нічого

Мій дім став невимовно пустим

Хоча, мабуть, усе не випадково

Якби усе почати ще раз

Історія закінчиться однаково

А ти просто житимеш далі, як завжди

Так ніби нас ніколи й не було

Я пам’ятатиму останні погляди

Так ніби тобі не все одно

Але без тебе мій дім став невимовно пустим

Холодна клітка зі скла і бетону

Не знав як легко стати чужим

І не лишити після себе нічого

Мій дім став невимовно пустим

Хоча, мабуть, усе не випадково

Якби усе почати ще раз

Історія закінчиться однаково